У суботу вдень ми працювали з 12 голландцями та українцями, щоб підготувати піддони з товарами для транспортування. 10 листопада фура з продуктами виїжджає до Києва та Харкова/Донецька. Звідти речі будуть розповсюджені в інші частини Донецька та країни.
Товар з Гронінгена прибув до Луцька.
Завдяки збору в Харені та Гронінгені ми змогли перевезти коробки з цукерками в Україну. Ось фотоколаж дітей і дорослих, які отримують цукерки та іншу продукцію.
Ще один суботній день у Гронінгені та Харені. Отримувати та організовувати зібрані товари з групою людей. Це залишається цінною діяльністю, і приємно працювати разом заради цієї спільної мети.
Дуже добре! У нас є пожертва для цього фонду в Києві, з якою ми можемо працювати. На цих фотографіях зображено кілька людей, які отримують продукти.
Яншо та Аннеке приносять солодощі, які ми зібрали на честь Дня Незалежності України, Юрі та Наталії з фонду «Дорога життя». Разом з тими іграшками, які у нас були, вони будуть радувати дітей. Діти, які постраждали від війни та втекли з окупованої території у безпечніше місце.
У четвер увечері всі солодощі, зібрані в Харені та Гронінгені, а також на прийомі Фраскаті в Гронінгені, були доставлені на склад у Ставангервег. Увечері ця група відібрала речі, які поїхали з Яншо та Аннеке в Україну. Іграшки та солодощі для «Дороги життя» у Бориславі та самокат і ходунки для клініки Paul Hughes у Харкові.
ПРЕС-РЕЛІЗ: Незважаючи на літні канікули, що в розпалі, збір коштів для України триває повним ходом. Наприклад, у Харені, де De Sociale Brigade збирає речі. «Минулої п’ятниці автобус із причепом вирушив до України», – каже Віллемійн Кемп із De Sociale Brigade. «На щастя, багато чого ще збирається. Протягом минулого тижня ми також кілька разів активно організовували та пакували гуманітарну допомогу. Автобус вирушив у п’ятницю, але тим часом ми вже почали завантажувати інший автобус». За словами Кемпа, організація та пакування також важливі. «Якщо ви хочете в’їхати в Україну на машині, ви не можете просто перетнути кордон. Українські митні перевірки суворі. Ці перевірки також ретельні. У коробці має бути зазначено, що в ній знаходиться. Це продукти? Це ліки? І важливе замовлення. Ви можете вказати, що коробки від однієї до десяти йдуть, наприклад, до Одеси, а від десяти до двадцяти до Харкова. Якщо ви зможете належним чином це продемонструвати, вас пропустять досить швидко. Тому що люди знають, наскільки важлива допомога». Місце збору в Харені. Повернення до Харена. Бо як же відбувається збір коштів? «Нам завжди потрібні товари гуманітарної допомоги. І тоді мова йде про сухий та вологий корм, ліки та бинти. Але також, наприклад, про фільтри для води. Ці товари все ще вітаються. У Харені товари для України можна привезти до гаражного боксу Віс'є. Його можна знайти за адресою Хемстерхуйслаан, 33, у селі. Якщо це місце для когось нелегкодоступне, вони можуть зв'язатися з нами через наш вебсайт, і ми знайдемо рішення». Атака на Одесу. Багато було сказано та написано про Україну минулого тижня. Повідомляється, що українська армія розпочала серйозний наступ. «Кілька українців проживають тут, у Харені, з початку війни. І вони стежать за новинами. Вони чують про це. Але минулого тижня про цей напад мало говорили. Багато українців, які тут проживають, родом з Одеси. Міста, яке минулого тижня зазнало сильного нападу. Об'єкти в порту були зруйновані, але що ще гірше, історичний та відомий Преображенський собор був сильно пошкоджений. Це викликає багато смутку та гніву». «Люди не можуть спати й ока». За словами Кемпа, люди хвилюються: «Там живуть друзі та члени родини. Люди хвилюються з цього приводу. Українці також зупиняються в Оннені. Минулого тижня в Одесі була сім'я, яка там зупинялася, і ситуація жахлива. Росіяни запускають десятки ракет на годину, і це триває всю ніч. Зенітні гармати можуть збити деякі з них, але оскільки їх так багато, це неможливо зробити з усіма ракетами. Будинки трясуться всю ніч, і люди не можуть спати й ока». «Назад до Києва» Кемп зазначає, що це має значний вплив на психіку українців. «Війна триває вже півтора року. Деякі українці намагаються відволіктися роботою. Але це виявляється складно. Культурні відмінності між Нідерландами та Україною величезні. А ще є мовний бар'єр. Це ускладнює для кількох українців продовження життя. Деякі українці також повертаються до своєї батьківщини. Наприклад, нещодавно хтось повернувся до Києва. Але це також не ідеальна ситуація. Сирени повітряної тривоги та вибухи, які там лунають, дуже непокоять людей. Ситуація дуже складна».
У неділю ми знову організували справу з групою голландських та українських волонтерів. Хтось підійшов, і ми допомогли завантажити його автобус. У п'ятницю він вирушить на Одещину.
У неділю вдень ми разом із голландськими та українськими волонтерами з Харена, Оннена та Гронінгена підготували майже 100 коробок ліків та лікарняних матеріалів. У п’ятницю ці товари поїдуть в Україну і потраплять у різні лікарні та до тих, хто потребує. Ми наполегливо працювали і нам це вдалося! Дякуємо, що ми змогли зробити свій внесок.
У середу вранці ми поїхали з групою до Hortus у Haren та отримали подорож зеленою людиною. Він дав багато пояснень про рослини голландською мовою. Учасникам це дуже сподобалось.
У неділю в готелі Nescio в Харені був веселий натовп. З початку війни в Україні готель приймає біженців з охопленої війною країни. У неділю мешканці хотіли подякувати всім людям, які допомагали їм протягом минулого року. «Це був гарний і приємний вечір», — каже Віллемійн Кемп із De Sociale Brigade. «У березні минулого року Росія вторглася в Україну. Через кілька днів перших біженців прийняли тут, у Харені. Кілька людей тут, у селі, одразу ж долучилися. Як ми можемо зробити так, щоб люди почувалися як вдома? Як ми можемо їм допомогти? Як ми можемо зробити їх якомога приємнішими? Результатом цього є De Sociale Brigade. Ми організовуємо веселі дні та екскурсії для мешканців, пропонуємо уроки мови та допомагаємо, чим можемо». Їжа, музика та головоломки. А тепер настав час щось віддячити. «Деякі мешканці вставали о 5:00 ранку, щоб працювати на кухні. Вони пекли та готували. Вчора нам подали кілька страв, що складалися з традиційних українських страв. Між кожною стравою був культурний захід. Наприклад, один підліток склав пазл про Україну з усіма областями та визначними місцями. Його потрібно було скласти. Був підліток, який грав на акордеоні, були дві дівчини, які чудово грали на скрипці, і був майстер-клас з виготовлення ляльок на щастя».